Войты магдэбурськоі Городноі

Городна була нэвелікім літовськім городом (местом) у найвелікшуй европейськуй дэржаві Рэчі Посполітуй до 1793 року.
До 1795 року з перэрвамі 1654–1670, 1776–1792 Городна могла корыстатыса з повного магдэбурського права, яке, мусыть, надав шчэ велікі князь і король Стэпан Батура в 1579. Згодно з прывілеямі 1670, 1677, 1759, 1773 аж до скасовання магдэбурського права в Літве в 1776 (осталосо ано для велікіх мест) городэнцы самі вібіралі войта і магістрат на чоле з бурмістром. Войт був кіровныком і головным суддею места і розв’язвав поточныі пітання жіття мешчан. Магістрат був колегіяльным органом, які перыёдычно збіравса в ратуші для больш важных судовіх і господарськіх справ. У ратуші працовав пісар і був архів. Ведомо, шчо перші архів був страчоны в 1654 в час нападу татарув, але доля познэйшого архіву тэпер зусым нэзнана. Тому вельмі мало звесток про самокірованне городэнцув за той час. Однак жменю фактув всэ ж можна одшукаты в архівах. І гэтак, шчо мі знаемо про городэнськіх войтув?

9 верэсня 1654 року городэнські войт Самойло Васьковіч складае прысягу про нэзмогу платыты подымного до Пінського староства: “przez ubozstwo I spalenie przez Tatar nie możem oddać, także y zabranie ludzi”. У тому року колісьныі хаврусныкі Хмельныцкого дошчэнту спалілі Городну і забралі в нэволю больш за 700 городэнцув, блізько всэ насэленне места. Чі був Васьковіч вібраным войтом, чі ёго було прызначэно посля трагедыі адміністрацыёю Пінського староства – про гэто нэмаечкі звесток. Але з увагі на тэе, шчо Васьковічі в Городной больш нэ упомінаюцца, можна допустыты, шчо прызначэны.

Чэрэз 3 рокі посля одновлення магдэбурського права велікім князём і королём Міхайлом Вішнёвецкім (1670 рок) в 1673 і 1674 роках городэнськім войтом згадваецца Олексэй Вечорко, які 26 мая 1674 купів урочішчэ Богатково у Евтуха Монайловіча.  Багато які тэперэшныі городэнськіі Вечоркі і естя нашчадкамі того войта.

У 1675 бурмістром (вібраны старшыня магістрату) був Мікола Шчука, а черэз 20 рокув у 1695 вон жэ упомінаецца войтом Городноі (закладнэ право на морг зэмлі в Тэрэхові од 20 юля 1695).

1729 року 8 юня од Якова Якусэвіча зэмлю купів городэнські войт Стэпан Кісель. У інвентару 1747 року вон з сэм’ею володав 2 воламі, 1 конём, 1 волокою зэмлі, пляцамі (вул. Жовкінська), городамі і моргамі.

У інвентару 1747 року войтом Городноі названы ясновельможны пан Людвік Доманські, які володав 8 волокамі, 12 2/4 пляцамі, 4 городамі, 21 моргом застэнковім.

У 1788 року дворны войт Яков Гмір з войськовою командою був посланы пінськім пудстаростою Матвеём Бутрымовічом для карных акцый проты городэнцув. На той час Городна була позбавлёна магдэбурського права, нэ могла маты власного войта. Посля одновлення магдэбурського права в 1792 і до скасовання ёго в 1795 городэнцы нэ обіралі ны войта, ны магістрату.